blevogue
gamburger
BLEVOGUE
article

А ти вже багато планів на 2017-ий перетворив у реальність?

Так склалося, що четверо з семи членів моєї родини - Тельці. Поряд з ними, в щільному колективі найближчих, я зросла без віри в християнського Бога, заряджену енергією воду з сеансів Кашперовского чи передбачення гороскопів, проте із залізною впевненістю - знак зодіака невідворотньо визначає твій характер. Якими б різними не були люди, нарождені в місяць екзаменів та цвітіння каштанів, їх об’єднують методи досягнення мети, стиль, в котрому вони кохають, та, найголовніше (для цього посту) - манера прийняття рішень.

Ми можемо роздумувати та довго малювати стовпчики з плюсів та мінусів, але сказавши «так», чи «ні», чи «не чорну сукню, а червону», скажемо це раз і назавжди. Чорна сукня не буде нам потім являтися кошмарним німим уроком уві сні, зловісно простягаючи до Тельця рукава.

І в цьому, на мою думку, наше «телецьке» благословіння. Ми носимо футболки с жирним «no regrets» на грудях.

В той самий час мені пощастило бути взаємно закоханою в людину, яка народилася під знаком Риб. І коли Телець впевнено ступає землею та повертає обраною дорогою, роги його працюють як шори, які не дозволяють вертіти головою по сторонах незбутніх «а якби?…». Риби ж в океані «а якби?…» просто живуть. Плещуть хвостами «а може я все зробив не так», шепочуть своїм риб’ячим ультразвуком «ще не пізно змінити думку», за пару хвилин перестрибують з холодної австралійської течії в теплий гольфстрім і назад. Я зблизька споглядаю життя, яке руйнується від паталогічного страху перед прийняттям рішень і невміння цих рішень триматися. «В тебе міцний характер», каже мені Риба, «тобі нелегко живеться» – округляє вона очі.

Правда в тому, що саме вміння взятися за щось з відчуттям «раз і назавжди» робить моє життя легким, як соєві відбивні в порівнянні зі свинячими відбивними нерішучих Риб. Якщо ви починаєте плутатися в алегоріях білкових продуктів, я перейду з метафоричної мови на мову буденну.

Раз і назавжди прийняте рішення звільняє тебе від сумнівів, а життя в сумнівах, як на мене, – не просто жалюгідна втрата часу, а ще й найкоротший шлях у безодню шизофренії. Світ навколо занадто яскравий та стрімкий, щоб в мене залишався час перепитувати себе після кожного зробленого кроку – а чи гарно я його зробив? Може треба було не з п’ятки, а з носка? А що, як повернутися на крок назад і ступити наново? Ох, і навіщо я взагалі почав ходу, чого ж мені на місці не стоялося?!

Як би вас не лякали зміни і як не тягнула б додому до хати звична зона комфорту, почуйте цю істину і змиріться з нею: ви вже крокуєте, навіть якщо вам здається, що стоїте на місці. Цей світ – не камінь, а течія; він змінюється щосекунди, і ваше життя разом з ним. «This too shall pass» я б писала на кожному паркані, якби це допомогло людям перестати боятися змін і шкодувати про те, «що могло би бути». А могло б і ні. Згадайте про тих щасливців, які спізнилися на «Титанік» – певний час їм точно здавалося, що вони допустилися чи не найтупішої помилки в своєму житті. І хоч промовисті приклади типу «Титаніка» в житті трапляються рідко, варто пам’ятати: доки тебе не запакували в непрозорий чорний пакет – ти приймаєш класні рішення. Правильні чи неправильні – не важливо, просто такі, що дозволяють тобі продовжувати ходу цим світом, що саме по собі вже – щастя.

Ви, мабуть, ще не зрозуміли, проте це – пост новорічних обіцянок. Точніше необхідності їх триматися. Ми повернулись з відпусток, повечеряли в кожним із родичів включаючи семиюрідних тіток, доїли останні запаси того, що купувалося на свята, роздали і зібрали подарунки. Тепер час зробити подарунок собі.

Закрий очі на те, що в січні тобі не вдалося перевернути свій світ. В країні, що виходить із «запою» в 20-хх числах першого місяця року, до січня можна поставитись як до чернетки і зажити по-новому з лютого. Пригадай все, що собі обіцяв: кинути її (дівчину), кинути її (роботу), поцілувати її (дівчину), накачати її (біцуху), змінити її /його/їх (професію, прізвище, відносини з батьками). Не залишай собі шпарини для «а якби», і тоді з твоїх плечей спаде тягар сумнівів – і звільниться місце для не менш важкого, проте правильного й ефективного тягаря нововведень, котрі ти маєш реалізувати.

Якщо б усі були трошки Тельцями, цей світ змінив би свою траєкторію з болісних сумбурних метань на красиві мінімалістичні прямі рішення і шляхи їх досягнення. Тож давай, в футболку «no regrets» і за діло.

текст – Олександра Даруга

Коментарі

One comment

Loading...