blevogue
gamburger
BLEVOGUE
article

Що ж таке цей кутюр? або Де загубилась українська розкіш?

13 March 2017

Кожного разу, коли починаються і закінчуються тижні моди, позасезонні кутюрні колекції або презентуються нові колабораційні проекти, ми відмовляємо собі у задоволенні написати нудний простий матеріал під назвою «огляд». Зрештою, назвавшись блогом, ми і не зобов’язуємось це робити. Але ж правило стає правилом, коли в ньому є винятки, вірно?

Нашим винятком стало бажання зрозуміти, яке місце «от-кутюр» займає в реальному житті і чому в Україні розкіш не виробляється.

То що ж таке цей кутюр?

Огляди в студію!

003-1

Декілька тижнів тому Марія Грація Кюрі презентувала свою нову колекцію для Dior в саду Музею Родена в серці Парижа. Очевидно, натхнення дизайнерки межувало між традиційною казковістю і практичною жіночністю. Із запахом цукрової пудри моделі кружляли в лабіринтах високої моди. Їхні тіла вбрали в довгі пишні сукні ніжних кремових і блакитних відтінків і класичні чорні піджаки на сучасний манер. У їхньому волоссі були квіти, а голови покривали капюшони. Дещо схоже вже бачили наші попередники в 50-х роках серед колекцій Крістіана Діора.

unnamed-9

Giambattista Valli (кожного разу здригаюся, коли стараюся вимовити його ім’я) цього разу дуже влучно поєднав мінімалізм природності і максималізм творчості в одну картинку. Тут різноманіття кольорів, вишивок, принтів, стилів і, навіть, настроїв. Це своєрідна варіація на банальні сукні, покликанням яких є практичність – покласти у валізу і відправитися у романтичну подорож. Теоретично, можна вважати, що такі ж одягали аристократичні туристки ХІХ століття.
Цей дух втілений у шовкових бальних сукнях – від легких весняних до структурних зимових. Стилізація цієї колекції дуже грамотно реалізована за рахунок поєднання нюдового макіяжу і розкішних суконь. Очевидно, за мету поставили «не перевантажити» показ деталями і зберегти акцент на роботі Валлі, а не на красотах моделей. Референсом міг би стати серіал «Аббатство Даунтон», або романи Агати Крісті, або флаперська мода початку ХХ століття. Або все разом.

001

Цього сезону Рікардо Тіши, вже колишній дизайнер бренду Givenchy, повністю зрадив своїм принципам. Остання колекція не має традиційних для бренду готичності, серйозності і майже втратила бувалу строгість. Щодо фемінінної частини, то в цьому випадку представлене цілковите Вікторіанство. Різні фактури тканин, їхня кольорова гама і загальна естетика досить сильно конт

растують між собою, але якимось дивним чином складаються в єдину картинку. Це відбувається за рахунок того, що всі тканини і фактури, використані в колекції дуже грамотно об’єднані у своїй конструкції. Вони ідеально підкреслюють жіноче тіло, наповнені деталями і гармонійні із скромним макіяжем і зачісками моделей.

unnamed-8

У випадку із новою кутюрною колекцією Карла Лагерфельда, почати хочеться якраз таки з натхнення дизайнера, бо воно скандальне, як ніколи. Chanel обшиватиме розкішшю першу леді Америки Меланію Трамп. Важко описати реакцію міжнародної спільноти на таку новину, але це вже ніяким чином не змінить рішення гуру моди останніх 5-ти поколінь. Хоч сам Карл Лагерфельд запевняє журналістів у тому, що за основу колекції взята символіка скульптури Альберто Жакометті «Жінка-ложка», але декорації у вигляді дзеркал, в яких своє відображення бачив абсолютно кожен гість показу читається і такий підтекст – не суди, і не судимим будеш. Звинувачуючи Лагерфельда у безпозиційності по відношенню до нових жителів Білого дому, ми забуваємо про власну роль в соціальному і політичному житті.

Говорячи про саму колекцію, то фігурують коктейльні костюми, вечірні плаття в стилістиці перших леді середини XX століття. Кольорова гама, знову ж таки, ніжна – рожевий, салатовий, жовтий, срібний, синій, фіолетовий. Стилізовано це все за допомогою капелюшків в тон костюмів, батфортів в пайєтках, візуальне розширення бедер і затягування талії за рахунок поясів, вишивка нитками з металічним ефектом. Моделі мали акуратно підняте волосся, блискучі елементи на обличчі поверх матового макіяжу із яскравими помадами. Загалом враження досить двояке через пишні плаття, які нагадують предмети для гігієни (читай – мочалки) і відчуття поваги до революційного бренду для історії цивілізації, як би це голосно не звучало.

008-1

Valentino абсолютно феноменальний бренд, на мою думку. Немає ще жодної колекції, переглядаючи яку, подих не затримувався б десь під горлом. Цей випадок – не вийняток. Легкі і фактурні, шифонові і атласні, закриті і відкриті сукні ідеально грають в єдиній історії. Повне різноманіття тканин, кольорової гами, принтів і форм під егідою жіночної досконалості. Основний лейтмотив у новій колекції П’єрпаолло Пічолі – це антична Греція. Ось такою ідеальною у своїй природній досконалості представлена колекція Valentino і якось взагалі не хочеться це якось оцінювати. Хочеться насолоджуватися.

002-1

Деконструкція, нариси та ілюстрації, довгі пальта і короткі куртки, ніжні негліже і брутальні сукні – ось що таке нова колекція Maison Margiela. Вважається, що це найпрекрасніше, що сталося цього кутюрного сезону. З точки зору свіжості, творчості і сміливості це, безперечно, істина. І зі всіх інших точок зору це, зрештою, теж істина. Можна розповісти про те, що в колекції фігурують чорні, червоні, сині, жовті і сірі кольори, які слугують нейтральним фоном для складних художніх прийомів, або про те, що аксесуарами стали високі ковбойські капелюхи і чепчики монахинь, невеликі браслети, буси і пов’язки, або про макіяж, блискучий такий, про тіні червоні довкола очей з темною і нейтральною помадою, або ще про зачіски, виконані в середньовічному стилі, але насправді хочеться зовсім іншого. Хочеться сказати, що якщо і є в «от-кутюр» те, що може змінити на нього погляд, то ось воно. Кожна сукня як витвір мистецтва – це ціна тих десятків тисяч доларів, які літають невидимим потоком навколо суконь Маржели.

Розкіш можна обговорювати ще дуже довго, але, мабуть, вам і так вже нудно, тому висновки в студію!

Питання того, чому в Україні не виробляють «от-кутюр» має дуже просту відповідь. Дизайнери не мають стартового капіталу для цього. Хоч, сміливо можна вважати, що людей, які б це купили, в нас більше, ніж достатньо.

А от питання того, чому суспільство наше завжди роздратовано реагує на прояви розкоші, чому люди почали трактувати це терміном «жлобство», і політизувати красу – це глибше питання. Очевидним тут є апелювання до столітньої бідності цілої української нації, але згадується розмова з Кашою Сальцовою, яка дуже грамотно сказала: нас дратують ті, хто зупиняє на собі погляди, бо ці люди знаходяться в полі надмірної уваги; бути на виду означає бути під прицілом партії; бути свідком цього процесу – бути в полі вистрілу, а це вже небезпека. Більше того, для нас комфортніше бачити дітей з Клоузера, вбраних у посередній андеграунд, аніж якусь-там Тіну Кароль, обвішену золотом. Бо перша історія – це тяглість бідності, нам зрозумілої, а друга – багатості, досі нерозкуркуленої.

Не працювати над викидами підсвідомості комфортно, але це і є те, що робить нас третьосортними. Ми не хочемо такими бути. Як тільки настане час переусвідомлення репресивного досвіду, ми відразу ж створимо «от-кутюр». І не тільки в дизайнерських колекціях, а в кожному буденному дні.

колажі – Като Като

Коментарі

There are no comments yet

Loading...