blevogue
gamburger
BLEVOGUE
article

Open The Zhopa

14 April 2017

А тепер серйозно. Тепер про Ваню і як же справді так сталося, що зі слова Дорн склалося слово Жопа. І про музику ще, бо з неї все почалося.

Сьогодні Іван Дорн презентує свій революційний альбом. Так сталося, що я цей альбом чула дещо раніше і маю що з цього приводу сказати.

ПЕРЕДІСТОРІЯ. Творча амбіція Дорна може здатися хворобливою і необ’єктивно націленою на геніальність. Але насправді це нормально. Нормально, коли людина хоче зробити хороший продукт. Тим більше, якщо знає, ЯК його зробити. Дорн став першим, хто перевернув уяву про помірні вітчизняні ціни на корпоративні виступи, але парадоксальним чином всі платили йому ці гроші, як добридень. І це теж нормально. Бо в світі достатньо грошей, щоб взяти собі 40К$ за виступ і спати спокійно. Дурень, якраз таки, той, хто цього не робить.

Ваня не дурень, Ваня жопа.

Але до цього ми ще повернемось.

ОСНОВНА ЧАСТИНА ІСТОРІЇ. Новий альбом Івана Дорна геніальний. Як би голосно це не звучало, але він вистрибнув вище своєї голови і я це зараз кажу як простий слухач, який вже п’ять років щодня говорить про музику з музикантом. Поєднання ритмів, експерименти, мелодійність і вся складність музичності в простому і доступному результаті. В 11 піснях, дуже хороших піснях. Колись він сказав «музика має бути на крок попереду часу, в якому живуть ті, хто її слухають». Так він і зробив. Щоправда, ширина дорнівської музичної аудиторії не доросла до цього альбому за вийнятком незначного числа істинних (!) цінителів техно, які теж впєрєді планєти всєй. Якоюсь мірою стратегічність такого кроку досить сумнівна, але хіба йому не вистачить грошей на всю аставшуюсь жизнь, як писала Верочка (Полозкова)? Тепер можна і в генія погратися.

Заключна частина. Якби це було сучасне мистецтво, то цей витвір мав би назву Жопа. Як же добре, що це не сучасне мистецтво.

Ваня обісрався. Серйозно так розгубився і наговорив того, що не можна було говорити в жодному з випадків. І навіть, якщо він справді так думав весь цей час, треба було змовчати так само, як всі попередні рази. А вийшло так, що написав ти хорошу музику, нарешті не стицамени, не кружит, а хорошу західну музику і вирішив, що в Раші це треба комусь більше, ніж вдома. Необачно, Ваня. Дуже необачно.

Я зараз намагаюся писати не як бравий патріот (бо ця частина тексту не проходить цензуру), а просто як людина, яка досліджує дуже схожі площини масового впливу. Ця людина вважає, що, хоч Росія вдвічі більша за Україну, і там в тисячі разів більше грошей, але заробити простіше було б тут. Принаймні, для Вані Дорна. Я ніколи не скажу, що це вдалося б зробити, наприклад, давно забутій Ані Лорак, яка організувала найбільшу порцію зради від імені українського шоу-бізнесу, але Дорн міг би. Причина на поверхні. Прогерсивна українська молодь росте в геометричній прогресії в той час, як в російська в такій самій прогресії зменшується. Яка-не-яка демократія, війна і європейський вплив штампує тут фріків, як мусульмани дітей. А саме для них пишуть такі альбоми.

Так було споконвіків. Під час і після Другої світової війни були винайдені найвизначніші в історії цивілізації винаходи, з’явилися субкультури, вулична мода, нове мистецтво і так сформувався світ, який ми знаємо сьогодні. Для України зараз час, який для світу був понад півстоліття тому. Для Росії такий час ще не настав.

Висновок. Я думаю, що його тут вже не пробачать і нема вже на що розраховувати. Він вибрав важку долю, як підліток, який в емоціях пішов з дому. Як дерево вирване зі свого коріння. Ну зато залишився з братом, прийомним щоправда.

І знаєте, що найгірше в цій історії? Я почуваю себе дівчиною, яка довго і сліпо любила юнака, невідомо за що і для чого. Він, тим часом, грав роль того, хто дозволяє себе любити, як кажуть психологи. Він зраджував. Я, тим часом, вірила, що це нормально. Ну подумаєш зраджує час-від часу, зато не б’є, гроші мені дає, навіть прибирати інколи допомагає. А ще він гарний, веселий і харизматичний. В один день виявилося, що все це їй, а не мені. Їй – тій, яка була поганою однокласницею, постійно билася на перервах, зривала уроки і першою почала матюкатися. Він пішов до неї, до поганої варіації жінки, зато з великими грудьми.

Я назавжди запам’ятаю його усміхненим і танцюючим, але минулим.

Коментарі

There are no comments yet

Loading...